Моніторинг урожайності сільгоспкультур — це технологія, що передбачає застосування координатного землеробства. Завдяки знанням агрономів і фермерів точних даних про різницю врожайності певних ділянок полів з’явилася можливість диференційованого внесення ресурсів зі змінною нормою

Останніми десятиріччями в умовах ринкової економіки у світі зростає попит на один із найдавніших видів пшениці Triticum spelta L. як до культури органічного землеробства та джерела «органічної або здорової їжі» (organiс/healthfood)

Соя нині належить до найбільш прибуткових та затребуваних ринком культур, зокрема, заміщаючи площі під кукурудзою. Поряд з тим далеко не скрізь можна отримати нормальну врожайність сої. Тому неабияке значення слід звертати на співвідношення витрат на вирощування та прибутку.

Науковці ІЗК НААН на підставі власних досліджень і практичного досвіду висвітлили окремі аспекти застосування найпоширеніших у сільськогосподарському виробництві попередників кукурудзи на зерно. В умовах кліматичних змін і радикальної мінімізації системи обробітку ґрунту значення сівозмінного чинника так зростає, що за агротехнічною ефективністю він не поступається, а за еколого-економічною часто переважає інші технологічні заходи

Зараження хворобами соняшнику значною мірою впливає на нормальний його ріст, розвиток і врожайність. До найшкідливіших хвороб соняшнику належать фомопсис, біла, сіра та суха гнилі, несправжня борошниста роса, фомоз, вертицільоз й ін.

Однією з давніх культур світового землеробства є боби кормові (Faba vulgaris L.), які вирощують переважно на корм: використовуючи як насіння, так і зелену масу, силос і солому. Насіння, що містить 25–35% білка, до 54% вуглеводів, 1,5% жиру, близько 3,5% мінеральних речовин, вітаміни А, В та інші, є високопоживним концентрованим кормом (100 кг містить 129 к. од. і 28,4 кг перетравного протеїну). Також досить багата на білок і зелена маса бобів, у якій на одну кормову одиницю (в 100 кг — 16 к. од.) припадає понад 130 кг перетравного протеїну, що дає змогу використовувати боби як важливий компонент силосу кукурудзи.

Розрахунки економічної та біоенергетичної ефективності виробництва зерна кукурудзи гібридів різних груп стиглості (таблиця) проводили на основі розроблених технологічних карт відповідно до встановлених у 2019/20 МР цін на енергоресурси, а також закупівельних цін 2020/21 МР на основну продукцію — зерно кукурудзи (6800 грн/т)

Ситуація з рентабельністю вирощування у 2022 році (цінами на зерно, логістикою перевезення) така, що ранні зернові культури (озима пшениця, озиме жито, ячмінь тощо) можна вирощувати тільки у збиток. Якщо ситуація не зміниться, то сіяти озиму пшеницю, озиме жито восени 2022 року ніхто не буде собі у збиток. Вихід — потрібно продавати не зерно (сировину), а продукти із зерна з доданою вартістю. Але за 20 останніх років так цього не сталося. Можливо, не були створені умови

Україна — велика соняшникова країна. Протягом уже багатьох років за обсягами вирощування культури та експортним поставкам на світові ринки ми посідаємо чільні місця. Україна є визнаним світовим лідером із виробництва й експорту соняшникової олії. Й окрім праці, таланту та вмінь наших агровиробників визначальну роль у такому динамічному поступі соняшникової галузі відіграють сучасні технології. Зокрема, потужні концептуальні рішення від провідних світових компаній.

В умовах зерно-паро-просапної сівозміни лабораторії землеробства ІСГС НААН з метою оптимізації сортової агротехніки новостворена установа спільно з ДУ ІЗК НААН гібридів заклали трифакторний польовий дослід, де вивчали продуктивність середньораннього гібрида кукурудзи ДК Велес (ФАО 270) та середньостиглого гібрида ДК Бурштин (ФАО 350) за різної густоти рослин за збирання — 40; 55; 70 і 85 тис./га на різних фонах удобрення: (1) Без добрив; (2) N₆₀P₃₀K₃₀; (3) N₉₀P₄₅K_45.