Найменший представник роду курячих
Перепел звичайний (лат. Coturnixcoturnix) - птах родини фазанових (ряд курячих), найменший представник ряду курячих, який має середню масу тіла в межах 80-150 г та довжину - 16-20 см. Забарвлення оперення буро-коричневе зі світлими плямами та рисочками. В самців на голові оперення більш яскраве - до рудого, в самочок світліше. Крім перепела звичайного, якого ще називають європейським, вирізняють ще перепела німого або японського (лат. CoturnixJaponica), що є основним видом, який вирощується на перепелиних фермах. Цей вид був одомашнений у Японії на межі 19 і 20 століть.
На сьогодні у світі розрізняють кілька порід перепелів, які відмінні за забарвленням, масою та напрямами продуктивності: мармуровий, фараон, естонський, англійський чорний і білий та різні варіанти від схрещування цих порід - усі вони є результатом селекційної роботи з японським перепелом. До речі, всі ці види перепелів вирощують і у присадибних господарствах, і у промислових масштабах з метою отримання яєць і м’яса.
Домашній перепел відрізняється від свого дикого родича більш високою живою масою та яєчною продуктивністю. Самці домашнього перепела важать близько 110-130 г, а самки 150-180 г (у бройлерних порід відповідно 200-250 г). При цьому птиця вирізняється високою скоростиглістю, оскільки молодняк досягає розмірів дорослих особин у віці 40-60 днів, а у віці 50-60 днів починає нести яйця, при чому за рік перепілочки можуть знести до 300 яєць масою 10-14 г. Доведено, що виробництво перепелиних яєць дешевше, ніж курячих, а тому розведення перепелів є найбільш рентабельним. Вчені дослідили, що самка перепела при масі 125 г та яйценосності 250-300 яєць має яєчну масу в 20-24 рази більшу, ніж вага самої птиці (для порівняння у курей цей показник становить лише 8). Окрім того, перепела - це джерело високоякісного добре перетравного м’яса, яке розцінюється як дієтичний продукт, а на Cході навіть використовувалося у медицині.
Утримувати перепелів у домашніх умовах не складніше, ніж будь-яку іншу домашню птицю. Невелику кількість можна тримати вдома в пристосованих клітках для канарейок чи папуг, але краще використовувати спеціальні клітки саме для перепелів, що значно полегшить догляд за ними. Перепелів переважно утримують у клітках, оскільки вольєрне утримання більш небезпечне для самої птиці: вони дуже рухливі і здатні проникати навіть у невеликі щілини та отвори, а при високих стелях намагаються літати, що зазвичай призводить до травмування.
Про утримання треба знати
У господарствах, що планують випускати продукцію у промислових обсягах, доцільніше використовувати багатоярусні кліткові батареї. Таке рішення дозволяє збільшити продуктивність праці при зниженні собівартості та підвищенні виходу продукції на одиницю площі. Вигляд і розміри кліток відрізняються залежно від кількості птиці, що буде в них утримуватися. Клітки можна виготовити самостійно, а можна закупити, оскільки останнім часом з’явилася ціла низка підприємств, що спеціалізуються на випуску обладнання для кліткового утримання специфічних тварин та птиці. Це послужить запорукою того, що клітки будуть виготовлені спеціально для перепелів з урахуванням всіх необхідних параметрів. Часто такі клітки пропонують організації, що продають племінний молодняк перепелів, разом із літературою з розведення й утримання та навіть готовими кормами.
Хоча утримання та догляд за перепелами доволі прості, однак для того, щоб отримати щоденні високі продуктивні показники, потрібно створити певні умови утримання, які включають у себе дотримання відповідного температурного та світлового режиму, забезпечення у приміщенні тиші та відсутності протягів для запобігання виникнення стресових ситуацій. Великий вплив на рівень продуктивності має годівля, яка повинна бути збалансована завдяки використанню спеціальних збалансованих раціонів із високим вмістом протеїну у кормі.
Приміщення
Приміщення, у якому планується утримувати перепелів, має добре вентилюватися та опалюватися. Повітрообмін потрібно підтримувати в розрахунку на 1 кілограм живої маси птиці не менше 1,5 м3/годину в холодну пору року та 5 м3/годину в теплу. Такі показники зумовлені інтенсивним обміном речовин, притаманним перепелам. Однак доступ до свіжого повітря не повинен супроводжуватися протягами, оскільки перепела дуже чутливі до дії холодного вітру. Ознакою наявності в приміщенні протягів стає інтенсивне випадіння пір'я, зниження яйценосності та підвищення падежу.
Світловий режим
Приміщення для утримання перепелів можуть бути як з вікнами, так і без них, однак останні є більш бажаними, позаяк дають можливість повністю контролювати інтенсивність світла та тривалість світлового дня за рахунок використання штучних джерел освітлення. Слід зауважити, що для штучного освітлення у приміщеннях для утримання перепелів використовують лампи накалювання або люмінесцентні, потужністю 40-65 Вт. З таким розрахунком інтенсивність освітлення має бути помірною у межах 20 лк на рівні годівниць, або ж близько 4 Вт на м2. Освітлення не повинно бути надто яскравим, оскільки при сильному освітленні птиця виказує сильне занепокоєння, виникають бійки, перепели негативно реагують на перегруповування та через надмірну збудженість і агресивність можуть розпочинати розкльовування. При виробництві харчових яєць, з метою отримання максимальної яйценосності, тривалість світлового дня має сягати 20 год., у режимі 18 год. світла - 2 год. темряви - 2 години світла - 2 години темряви. При отриманні ж племінного яйця, слід намагатися, щоб тривалість світлового дня не перевищувала 17 год. на добу. Доведено, що максимально високі інкубаційні якості були отримані при використанні перервного режиму освітлення (3 год. світла - 2 год. темряви).
Температурний режим
Шляхом тривалих спостережень встановлено, що для дорослої птиці оптимальною вважається температура у межах 20-22С, оскільки вже при 16С значно знижується яйценосність, а при нижче 10С самки можуть припиняти яйцекладку. Слід зауважити, що перепела дуже чутливі до різких перепадів температури, протягів та холоду. При виникненні холоду птиці інтенсивно скупчуються, спричиняючи задавлювання і загибель. Вологість у приміщеннях, де утримуються дорослі перепела, не повинна бути нижчою за 55%. Оскільки при нижчих показниках перепела починають більш інтенсивно споживати воду і значно менше від норми корми. Якщо низька вологість спостерігається тривалий час, птиця знижує яйценосність, виглядає скуйовдженою, оперення стає ламким. Небажаним є і підвищення вологості вище показника у 75%. Оптимальний показник вологості в приміщенні становить 60-70%.
Щільність посадки, годівля та напування
Незалежно від конструкції клітки слід суворо дотримуватися зоотехнічних параметрів утримання птиці. На 1 м2 клітки можна утримувати 80-120 голів птиці (приблизно 85 см2 на птицю). При виробництві інкубаційних яєць - не більш, ніж 70 голів (125 см2 на птицю). Однак в одній клітці не повинно бути більше, ніж 25-30 перепелів. Слід уникати зайвого шуму і різких рухів. Надмірна щільність посадки призводить до бійок, травматизму та канібалізму. Формування продуктивних груп проводять з молодняку в 4-6 тижневому віці, більш пізні перегрупування не бажані, оскільки характеризуються підвищенням падежу. Догляд і утримання організовують таким чином, щоб птиця завжди знаходилася у чистоті і була ситою.
Годівля
Годівля є одним із найважливіших елементів в утриманні перепелів. У перший раз молодняк годують не пізніше, ніж через 12 годин після виводки, оскільки більш пізнє згодовування призводить до зниження життєздатності та інтенсивності росту молодняку. Зважаючи на дуже швидкий ріст і розвиток, навіть короткочасна невідповідність раціону нагальним потребам організму може спровокувати незворотні порушення у розвитку молодняку та навіть загибелі.
Корми, що використовуються, мають відзначатися доброю якістю, часто для спрощення роботи з підготовки кормосумішей господарства застосовують готові збалансовані комбікорми, що випускаються промисловістю для молодняку бройлерів (ПК-5) та індиків (ПК-11). Молодняк до двотижневого віку бажано годувати 4 рази на добу, а починаючи з 3 тижня поступово переводять на дворазову годівлю. Фронт годівлі для молодняку становить 1,3 см/гол. Перехід на корми для дорослої птиці здійснюють у віці 6 тижнів, проводячи його поступово протягом 5-6 днів. У цей період він має складатися на 50% зі старого та на 50% з нового корму. В період яйцекладки добове споживання корму на голову становить 22-28 г. У бройлерних порід споживання корму на 8-10% більше. При проведенні відгодівлі на забій використовують триразову годівлю, витрати корму на голову становлять 25-28 г на добу. На відгодівлю зазвичай ставлять використане поголів’я після 9-10 місячної експлуатації, а також птицю, що підлягає вибраковці. Тривалість відгодівлі сягає 3-4 тижні, самок і самців при цьому утримують окремо. Фронт годівлі на дорослу птицю становить 2,5 см.
Напування
Фронт напування при жолобкових поїлках має сягати не менше 3 см/гол. При використанні ж ніпельних поїлок на один ніпель повинно приходитися не більше 10 голів птиці. В поїлках завжди має бути чиста вода, тому бажано міняти її 2-3 рази на день, оскільки вона дуже швидко забруднюється і може послужити джерелом розвитку патогенних мікроорганізмів.
Технологічні особливості
Слід зауважити, що перепели мають найменший серед птиці свого роду період інкубації яєць - він становить 17 діб. Для інкубації використовують яйця, отримані від племінного поголів’я, що мають правильну форму, чисту гладку шкаралупу та повітряну камеру в тупому кінці яйця. Найкращі показники виводимості мають яйця із середніми показниками по масі. Через особливості забарвлення перепелиних яєць для овоскопії перед закладкою використовують овоскопи зі зменшеною діафрагмою та більш потужним джерелом світла. Перше вибіркове контрольне просвічування яєць із партії найдоцільніше проводити на 6,5 добу, друге - на 9,5, а третє на - 16, при переведенні в інкубатор для виведення.
Для інкубації використовують певні режими повітрообміну та вологості, оскільки недотримання їх може призводити до зниження виводимості. Виведення перепелят зазвичай проходить дружно та триває 6-7 годин. Однак перепелят залишають в інкубаторі ще на 12-15 годин. Виїмка приводиться на 18 добу після закладки. Після цього проводять вибраковку за відхиленнями в розвитку, формують групи, кільцюють і залишають на долівці інкубатору на 30-40 хв. для того щоб молодняк зігрівся та набув рухливості. Далі переводять у цех вирощування. При цьому молодняком вважається птиця до досягнення віку у 49 діб.
***
Таким чином, перепели представляють собою швидкорослу птицю із високою продуктивністю і цінністю продукції. Забезпечення відповідних умов утримання та годівлі дозволяє тривалий час ефективно використовувати поголів’я, виводячи перепільництво практично на промисловий рівень. Звертаючи увагу на невибагливість птиці щодо ветеринарного обслуговування, і практично відсутність у неї переліку інфекційних хвороб, вирощування перепелів є безпечним і чистим виробництвом, що сприятливо впливає як на роботу господарства, так і на задоволення вимог кінцевого споживача.
