Банер

Ринок горіхів: перспективний напрям агробізнесу

Горіхи останніми роками користуються значним попитом як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках продовольчих товарів. За рівнем економічної ефективності їх цілком справедливо можна віднести до одного із найбільш прибуткових видів агробізнесу в садівництві.

 
Вітчизняний ринок горіхів є одним із найбільш стійких, зростаючих і платоспроможних у сегменті продовольчих товарів, що охоплює різні їх види. Його динамічний розвиток тісно пов’язаний із багатьма тенденціями і трендами на агропродовольчому ринку. Зокрема, останніми роками в світі набув поширення рух здорового способу життя, що поступово розвивається і в нашій країні. Багато людей цілеспрямовано відмовляється від шкідливої їжі і збільшує у раціоні харчування частку натуральних продуктів, у тому числі за рахунок додавання до нього різних видів горіхів.

За даними аналізу статистичної інформації щодо товарної структури внутрішнього роздрібного товарообороту торгівельних підприємств в Україні вартість позиції «Свіжі плоди, ягоди, виноград, горіхи» зросла впродовж 2014–2016 рр. із 6 млрд грн до 9,3 млрд грн, або на 154,9%. У першому півріччі 2017 р. вона сягала 5,3 млрд грн. Значним попитом користуються горіхи у харчовій промисловості. Суттєво зріс також експорт віт­чизняних горіхів, що є добрим стимулом збільшення його внутрішнього виробництва та розширення площі насаджень.

Пропозиція на ринку горіхів нині формується як за рахунок внутрішнього виробництва окремих їх видів, зокрема волоського горіху, фундуку, а в останні роки в незначних обсягах навіть і арахісу, так і внаслідок його імпорту.

Нині під основними гopixoплiдними насадженнями (волоський гopix, мигдаль, фундук, фісташка та інші) усіма категоріями господарств зайнято 16,4 тис. га, в тому числі у плодоносному віці — 13,3 тис. га, з яких більша частина належить волоському горіху — 16,1 тис. га, або 98,2%. За останні роки площа усіх насаджень горіхоплідних культур у плодоносному віці суттєво не змінювалася. Найбільша їх площа знаходиться у Чернівецькій (11,3% до усієї площі в країні), Вінницькій (7,8%), Закарпатській (7,5%, і Львівській (7,5%) областях. Також значна частка площ під цією культурою розміщена в Дніпропетровській (6,8%), Хмельницькій (6,8%), Донецькій (5,3%), Одеській (5,3%), Київській (4,5%), Кіровоградській (4,5%), Миколаївській (4,5%) і Черкаській (4,5%) областях.

Майже 93,2% усіх насаджень горіхоплідних культур у плодоносному віці зосереджено в господарствах населення. При цьому їх частка суттєво коливається у різних регіонах країни. Зокрема, на Миколаївщині питома вага господарств населення у площі вище зазначених насаджень найменша — 50%, тоді як в Одеській — 71,4%, Кіровоградській і Черкаській — по 83,3%, Хмельницькій — 88,9%, Вінницькій областях — 90%. У решті регіонів цим напрямом займаються майже 100% особистих селянських господарств.

Внаслідок кліматичних змін в Україні почали вирощувати також і арахіс, здебільшого в господарствах населення. Хоча його і раніше вже вирощували, в південних регіонах, зокрема на Херсонщині. Водночас, цього року, згідно з даними статистики, його почали сіяти і в сільськогосподарських підприємствах.

Ця культура має значний аграрний потенціал для розповсюдження в Україні, адже її урожайність може сягати 15–20 ц/га, а при зрошені — вдвічі більше. За нинішніх ринкових цін очікувана дохідність від вирощування арахісу з 1 га за середньої урожайності 10 ц/га становитиме щонайменше 50–100 тис. грн, а при досягненні показника 20 ц/га — 100–200 тис. грн.

Пропозиція і попит
Основу надходження пропозиції горіхів на внутрішньому ринку формує продукція власного виробництва, 80–82% якої становить волоський горіх. Другим за обсягами є арахіс, що здебільшого імпортується.

У таблиці 1 наведено розрахунковий баланс горіхів в Україні, що базується на експертному аналізі даних Державної служби статистики і USDA.
 
Таблиця 1. Розрахунковий баланс горіхів в Україні (тис. т)
 
 
Джерело: розраховано за даними Держслужби статистики України, USDA

Цього року прогнози щодо виробництва горіхів суттєво різняться, адже через складні погодно-кліматичні умови галузь садівництва зазнала певних невідворотних втрат. Однак, за прогнозами аналітиків USDA, виробництво горіхів може становити близько 113 тис. т, що на 4,6% більше проти минулого року. Це дозволить збільшити їх експорт до 75 тис. т. При цьому очікуване внутрішнє їх споживання сягатиме 38,1 тис. т. Останнім часом внутрішнє споживання є доволі низьким внаслідок дії об’єктивних факторів зменшення купівельної спроможності населення.

Експорт та імпорт горіхів
За останні роки експорт горіхів з України перевищував їх імпорт як в кількісному вимірі, так і вартісному. Основну і найбільшу його частку становлять волоські (грецькі) горіхи, які здебільшого надходять у шкаралупі згідно з УКТ ЗЕД «802000000 Інші горіхи, свіжі або сушені, очищені від шкаралупи або неочищені, з шкіркою або без шкірки». Так, впродовж 2014–2016 рр. увесь експорт волоських горіхів зріс із 31 до 40 тис. т, або в 1,3 разу, тоді як внаслідок зниження середньозваженої ціни 1 кг, відповідно, із 2,80 дол. США до 1,98 дол. валютні надходження зменшилися на 8,8% (табл. 2).
 
Таблиця 2. Аналіз митної статистики експорту-імпорту різних видів горіхів в Україні
 
 
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
 
Аналіз даних митної статистики за січень-серпень 2017 р. показує, що за цей період експорт волоських горіхів становить майже 12,6 тис. т за середньозваженою ціною 1 кг 3,04 дол. на суму 38,2 млн дол.

Цього року найбільший обсяг експорту волоського горіху здійснюється в напрямку європейського і азійського ринків, а також до країн СНД. При цьому середньозважена ціна 1 кг горіхів на європейському напрямку становить 4,9 дол. за 1 кг, або на 61,1% вище за всіма експортними поставками. Основним імпортерами вітчизняного волоського горіху в Європі є Франція (1523,5 т), Греція (539,2 т), Угорщина (461 т), Австрія (320,3 т).

Другим за обсягами є ринок країн Азії, де найбільші потоки експорту горіхів спрямовані до Іраку (1981,3 т), Туреччина (793,1 т), Ірану (540,6 т) і Грузії (452 т). Середньозважена експортна ціна 1 кг горіхів на цьому напрямку сягає 2,1 дол.

Серед країн СНД найбільший обсяг вітчизняних волоських горіхів купувала Білорусь (1535,3 т) та Азербайджан (1407,8 т).

Окремо необхідно зазначити, що горіхи на світовому ринку користуються стабільним попитом, і їх ціна менш залежна від його кон’юнктури, що робить цей напрямок експорту особливо привабливим для віт­чизняного агробізнесу.

Певний інтерес викликає екзотичний експорт з України арахісу, що впродовж 2014–2016 рр. не перевищував 30–40 кг у рік, тоді як за січень-серпень 2017 р. зріс до 50 т. За умов збільшення в Україні виробництва арахісу цей напрям також представляє значний економічний зиск як для агробізнесу, так і держави. Адже, наприклад, для порівняння: ціна експорту 1 т насіння ріпаку становить 405 дол., а арахісу — 1150 дол., або більш ніж удвічі вище. З іншого боку, за вказаний період Україна імпортувала 16,9 тис. т арахісу на суму 20,6 млн дол. Тобто є значні резерви імпортозаміщення окремих видів аграрної продукції, які цілком можливо вирощувати в Україні, зокрема й арахісу.

Україна на світовому
ринку горіхів
Останні роки Україна займає провідні позиції як у виробництві, так і експорті горіхів, де основний обсяг припадає саме на волоський (грецький) його вид, який має англомовну назву Walnut. Тому певний інтерес представляє аналіз його позицій на світовому ринку (табл. 3).
 
Таблиця 3. Виробництво-споживання волоських горіхів у світі, тис. т
 
 
Джерело. Підготовлено за матеріалами USDA;
*прогноз станом на жовтень 2017 р.

За даними аналізу інформації оглядового видання USDA Tree Nuts: World Markets and Trade світове виробництво волоського горіха у 2017–2018 маркетинговому періоді знизиться і прогнозується на рівні 2,07 млн т у шкаралупі. Основними і найбільшими виробниками залишаються Китай та США, частка яких у світовому виробництві цього горіху становить 76,8%.

Згідно з означеним звітом USDA Україна займає 5 місце серед світових виробників волоських горіхів. За прогнозом у 2017–2018 маркетинговому періоді його виробництво сягатиме 113 тис. т, що становить 5,5% світового показника. За останні п’ять років виробництво волоського горіху коливалося від максимального показника 115,8 тис. т у 2013–2014 і 115,1 тис. т у 2015–2016 до 96,9 тис. т у 2012–2013 маркетинговому періоді. Внутрішнє споживання волоського горіху в Україні останніми роками становить близько 35% від його виробництва, тоді як решта спрямовується на експорт.

Світовий експорт горіхів волоських, як очікується, зросте на 5,6% до 754,5 тис. т (табл. 4).
 
Таблиця 4. Експорт-імпорт волоських горіхів у світі, тис. т
 
 
Джерело. Підготовлено за матеріалами USDA;
*прогноз станом на жовтень 2017 р.

Варто окремо відзначити, що на частку США припадає майже 63% від загальносвітового експорту волоських горіхів, або 475 тис. т. Другим найбільшим за обсягами експортером волоських горіхів є Чилі з часткою на ринку, відповідно, 15,6% і 118 тис. т, а третю позицію займає Україна — 9,9% та 75 тис. т.

Найбільшим імпортером волоських горіхів в світі є країни ЄС, які купують його на зовнішньому ринку в обсязі 260 тис. т, або 35,3%, а також Туреччина, відповідно, 110 тис. т і 15%. Крім ЄС, у світі ще 70 тис. т імпортує Китай, 95 тис. т припадає на Туреччину, 50 тис. т на Японію і 35 тис. т на Південну Корею. Разом із країнами ЄС вони імпортують майже 71% усього світового обсягу волоських горіхів. Особливо важливим ринком збуту вітчизняних горіхів є Туреччина, яка географічно досить близько від нас розташована. А це, своєю чергою, підвищує конкурентні переваги вітчизняних виробників за рахунок економії на логістиці доставки продукції до кінцевого її споживача.

Юрій КЕРНАСЮКканд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії
маркетингу, економічного аналізу та захисту
інтелектуальної власності
Кіровоградської ДСДС НААН
   

Cхожі статті

Вийшло з друку видання "Агрономія сьогодні". "Здоров'я рослин: СОНЯШНИК"
Угода з ChemСhina зміцнює позиції компанії Syngenta на агрохімічному ринку
Вийшло з друку видання "Агрономія сьогодні". "Здоров'я рослин: КУКУРУДЗА"
Перспективне виноградарство
Поточний стан та перспективи ринку соняшнику
«Точка росту» — відлік успіху
Картопля — чом не цариця полів?