Банер

Зернові культури: тенденції і прогнози ринку

На аграрному ринку зернові культури зберігають провідні позиції в експорті, переробці і внутрішньому споживанні, що доводить їх стратегічно важливу роль у забезпеченні продовольчої і економічної безпеки країни.

 

 

 

 

Тенденції ринку зерна
Стратегічний характер і масштаби розвитку вітчизняної зернової галузі доповнюються досить вагомими її міжгалузевими зв’язками з іншими секторами національного господарства, що справляє істотний вплив на загальний стан усієї економіки країни. Впродовж 7 місяців 2017 р., за даними аналізу митної статистики, з України на світові ринки сільськогосподарської продукції і продовольства було спрямовано близько 24,4 млн т зерна і продуктів його переробки на суму майже 3,9 млрд дол. США, що становить у відносному вимірі 39,2% від загального аграрного експорту. При цьому частка безпосередньо зернових і зернобобових культур у вартості експорту усієї продукції зернової галузі сягає 94,7%, тоді як на продукти їх переробки приходиться лише 5,3% (табл. 1).

Таблиця 1. Експорт-імпорт різних видів продукції зернової
галузі в Україні за січень-липень 2017 р.
 
 
Джерело: розраховано за даними митної статистики
 
Імпорт продукції зернової галузі становить близько 156,7 млн дол., і здебільшого включав зерно кукурудзи на суму 93,1 млн дол., а також рису — 17,6 млн дол. та інших зернових культур. Порівняно досить висока вартість імпорту кукурудзи пов’язана з тим фактом, що це, як правило, є насіння посівного матеріалу високопродуктивних її гібридів від провідних світових компаній-виробників. Середньозважена ціна імпорту 1 т усієї зернової продукції галузі сягала 1209,3 дол., у тому числі кукурудзи — 3903,2 дол.

Середньозважена ціна 1 т усього експорту продукції зернової галузі становила 159,9 дол., у тому числі пшениці — 161,1 дол., жита — 133,6 дол., ячменю — 141,2 дол., вівса — 149,5 дол., кукурудзи — 156,1 дол., рису — 454,7 дол., сорго зернового — 143,5 дол., гречки, проса та інших зернових культур — 173,1 дол. Водночас, ціна продуктів переробки зерна була суттєво вищою. Так, середньозважена ціна експорту 1 т борошна пшеничного сягала 209,3 дол., борошна із зерна інших зернових культур — 594,8 дол., круп та гранул із зерна зернових культур — 295,8 дол.

Серед продуктів переробки зерна найбільший інтерес для аналізу представляє борошно пшеничне. За абсолютною вартістю експорту воно незначним чином поступилося лише товарній позиції «висівки, кормове борошно», відповідно, 48,5 млн дол. і 49,0 млн дол. Також досить значним у вартісному вимірі був експорт за товарною позицією «солод обсмажений або необсмажений» на суму 27,3 млн дол. США.

У загальній вартісній структурі вітчизняного експорту зернових і зернобобових культур переважали три основні сільськогосподарські культури — кукурудза (62%), пшениця (29,8%) і ячмінь (7,1%). На їх частку припадало майже 93,7% усіх валютних надходжень від експорту продукції зернової галузі країни (діагр. 1).
 
Діагр. 1. Товарна структура експорту зернових і зернобобових
культур з України на світові аграрні ринки в січні-липні 2017 р.
 
Джерело: складено за даними митної статистики

Аналіз географічної структури експорту-імпорту кукурудзи за вказаний період показав, що близько 15,2% його обсягу було спрямовано в Єгипет, 14,3% в Нідерланди і 11,9% в Іспанію, тоді як решта припадало на інші країни світу (табл. 2).
 
Таблиця 2. Географічна структура експорту-імпорту
кукурудзи в Україні за січень-липень 2017 р.
 

Основними постачальниками кукурудзи на вітчизняний аграрний ринок, у тому числі здебільшого насіннєвого матеріалу, традиційно є країни ЄС, питома вага яких становить 74,4%.

Значним попитом на зовнішньому ринку користується ячмінь, близько 40,4% вартості експорту якого припадало на Саудівську Аравію, майже 12% — на Лівію і 9,8% на Китай (табл. 3).
 
Таблиця 3. Географічна структура експорту-імпорту ячменю
в Україні за січень-липень 2017 р.
 

Важливими зовнішніми ринками збуту для вітчизняної пшениці були такі країни, як Єгипет, Індія і Бангладеш (табл. 4).
 
Таблиця 4. Географічна структура експорту-імпорту
пшениці в Україні за січень-липень 2017 р.
 

Економічні і природно-кліматичні
фактори на ринку зерна
Цінова волативність на ринку зерна залишається одним із найбільш непередбачуваних факторів ринкового середовища, що негативно впливає на розвиток галузі.

З початку 2017 р., як і в минулі періоди, кон’юнктура світового агропродовольчого ринку характеризувалася значним коливанням цін на основі види сільськогосподарської сировини. Однак для вітчизняного аграрного експорту в цілому за січень-липень 2017 р. склалася порівняно краща цінова ситуація, ніж минулого року (діагр. 2).
 
Діагр. 2. Середньозважені ціни експорту основних зернових
культур з України в січні-липні 2017 р. порівняно
з аналогічним періодом минулого року
Джерело: складено за даними митної статистики

Так, середньозважена ціна експорту пшениці в січні-липні 2017 р. порівняно з відповідним періодом 2016 р. зросла на 106,2% і сягає 161,07 дол. за 1 тонну, ячменю — відповідно, 101,8% і 141,2 дол. та кукурудзи — 101,7% і 156,1 дол.

Досить важлива роль зернових культур у забезпеченні продовольчої і економічної безпеки країни спонукає експертів та агроаналітиків ринку до аналізу тенденцій, які визначальним чином впливають на загальний стан і перспективи розвитку галузі.

Тенденції, які нині спостерігаються у виробництві зернових культур, безпосередньо пов’язані з двома важливими трендами. Насамперед за період 2013–2017 рр. відбулося зниження посівних площ та питомої частки зернових культур. Водночас, під урожай 2017 р. в цілому вони зросли на 101,4% (діагр. 3).
 
Діагр. 3. Динаміка посівних площ зернових і зернобобових
культур в усіх категоріях господарств України
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України

Інший тренд пов’язаний із суттєвим підвищенням показника середньої їх урожайності, що в цілому компенсувало можливе зниження виробництва внаслідок скорочення посівних площ. Впродовж 2013–2016 рр. середня урожайність усіх зернових культур включно з кукурудзою зросла із 40,6 ц/га до 46,1 ц/га, або на 13,5%.

Поряд із цим додатково до економічних факторів внутрішнього і зовнішнього характеру, що пов’язані з кон’юнктурою аграрного ринку і цінами на матеріально-технічні ресурси, зернова галузь зазнає певного природно-кліматичного впливу.

Цього року очікувані прогнозні умови формування врожаю 2017 р., як і минулого, відрізняються від попередніх періодів. Адже через несприятливі для аграрного виробництва погодно-кліматичні умови, що склалися впродовж травня-червня, виникли певні ризики, які негативно вплинули на формування врожаю ранніх колосових, особливо в регіонах степової зони. Зокрема, для зернових культур умови цього року виявилися порівняно гіршими, ніж минулого. Передусім це відбулося за рахунок того, що тривалий період спостерігався дефіцит опадів, що доповнився посушливим літом.

Однак попри усі зазначені негаразди, за оперативними даними Мінагрополітики, аграрна галузь вийшла на високі показники збирання ранніх зернових та зернобобових культур на площі 9,6 млн га (100%), внаслідок чого намолочено близько 37,3 млн т зерна.
 

За підсумками збирання ранніх зернових і зернобобових, намолочено ячменю 8,6 млн т при середній урожайності 34,3 ц/га, зібрано жита 471 тис. т урожайністю 28,3 ц/га, та намолочено ріпаку 2,1 млн т зерна урожайністю 27,6 ц/га. У тому числі у розрізі окремих сільськогосподарських культур, станом на 28 серпня зібрано:

  • пшениця — 26,6 млн т при урожайності 41,8 ц/га;
  • овес — 487 тис. т — 25,0 ц/га;
  • горох — 1,1 млн т — 26,7 ц/га;
  • гречка — 41 тис. т — 10,8 ц/га;
  • просо — 29 тис. т при урожайності 15,1 ц/га.
 
Окрім того, за даними Мін­агрополітики 15 областей показали найвищу врожайність зернових та зернобобових культур, серед яких лідерами є:

  • Хмельницька — 56,6 ц/га;
  • Івано-Франківська — 52,1 ц/ га;
  • Вінницька — 50,0 ц/га;
  • Тернопільська — 49,8 ц/га;
  • Чернівецька — 48,8 ц/га.
 
Найбільший валовий обсяг зерна отримали аграрії в Одеській — 3,8 млн т, Запорізькій, Харківській — 2,8 млн т, Дніпропетровській — 2,6 млн т, Він­ницькій — 2,4 млн т і Миколаївській областях — 2,3 млн т.

Оцінка валового обсягу
урожаю 2017
Експертами й аналітиками ГО «Економічного дискусійного клубу» 19 липня 2017 р. на засіданні робочої групи, проведеної безпосередньо за участі представників громадських професійних асоціацій, було представлено попередню оцінку балансу попиту і пропозиції зерна на 2017–2018 МР. За липневими оцінками експертів зернового ринку валовий збір зернових культур у поточному сезоні очікується на рівні 61,1 млн т. З урахуванням залишків збіжжя на початок маркетингового періоду (8,0 млн т) та очікуваного імпорту (0,2 млн т) загальна пропозиція зерна на внутрішньому ринку поточного сезону була оцінена у 69,3 млн т.

Попит внутрішнього ринку у зерні очікується на рівні 22,9 млн т. При цьому на продовольчі потреби передбачено спрямувати 5,7 млн т зерна (у тому числі 4,7 млн т продовольчої пшениці). Споживання хліба і хлібопродуктів на одну особу цього маркетингового року очікується на рівні 101,0 кг на рік у перерахунку на борошно, що відповідає раціональній нормі. Потреба у фуражному зерні оцінена у 12,2 млн т зерна, на посівні цілі під урожай 2018 р. передбачено 2,6 млн т насіння. При повному забезпеченні внутрішньої потреби і формуванні перехідних запасів на кінець маркетингового року на рівні, достатньому для гарантування продовольчої безпеки (4,7 млн т, або 20% від середньорічного внутрішнього споживання), можливий для експорту ресурс оцінено експертами у 41,7 млн т, із нього: пшениці — 13,3 млн т, ячменю — 4,9 млн т, кукурудзи — 23,5 млн т.

Таким чином, попри складні погодні умови цього року зернова галузь забезпечила стійке виробництво, що гарантує продовольчу й економічну безпеку країни. Зернові культури є основою формування і підтримання на належному рівні стратегічного продовольчого, кормового та експортного балансу держави.

Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії
маркетингу, економічного аналізу та захисту
інтелектуальної власності
Кіровоградської державної
сільськогосподарської дослідної станції НААН
   

Cхожі статті

Вигідні умови вексельного фінансування для українських аграріїв
Вийшло з друку видання "Агрономія сьогодні". "Здоров'я рослин: КУКУРУДЗА"
Вийшов з друку "Щоденник агронома 2016"
Вийшов з друку "Щоденник агронома 2017"
Ринок зерна: позитивні перспективи
Кредитування аграріїв від ОТП Банку — мультипродуктивне партнерство
Агроефективність: регіональний вимір