agro business 160 160

Нюанси азотного живлення озимини

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 08 грудня 2015 13:51
В.К. ХОДАНІЦЬКИЙ, О.О. ХОДАНІЦЬКА 
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Пріоритетними напрямами в рослинництві є впровадження високопродуктивних сортів рослин, розробка нових і вдосконалення старих систем внесення мінеральних добрив, засобів захисту рослин. Зернові культури, особливо озима пшениця, посідають провідне місце і займають близько половини світових агроценозів. Встановлено, що зернові злаки забезпечують майже дві третини калорій із загальної кількості, яку споживає людина. Пшениця є однією з провідних зернових культур, становить основу раціону усіх країн, де в достатній мірі розвинене землеробство. Це зумовлено тим, що пшениця володіє високою екологічною пластичністю, вона здатна добре рости та давати високі врожаї в значному широтному діапазоні.

 

За врожайністю озимини нам є куди рости
Україна за виробництвом зерна хлібних злаків перебуває на рівні Аргентини, Австралії та Великобританії. Проте через незбалансованість, недостатні рівні внесення мінеральних добрив та низьку засвоюваність елементів живлення середня врожайність в Україні значно нижча.
 
За останні роки середні врожаї озимої пшениці в нашій країні коливаються у межах 25-35 ц/га. У Великобританії цей показник на рівні 77,8 ц/га. Україна здавна славилася значними земельними ресурсами високої якості, але, як показує практика, ґрунти без використання добрив швидко втрачають родючість та деградують. В Україні при правильній агротехніці, з обов’язковим застосуванням добрив у помірних кількостях та дотриманні сівозмін можливо щорічно отримувати врожаї зернових обсягом 50-60 млн т.
 
Продуктивність сучасних сортів озимої пшениці висока, але буває досить складно отримати генетично запрограмований урожай, навіть висіваючи після кращих попередників. Це можливо лише за умови коректного регулювання живлення рослин, враховуючи погодні умови та особливість сорту.
 
На сьогодні фермери, які займаються виробництвом зерна, змушені рахувати кожен внесений кілограм добрив, що має бути економічно виправданим та давати максимальний приріст до урожаю. Це зумовлено, по-перше, зростанням цін на добрива, а також технологічними труднощами внесення гранульованих форм на великих площах у крупних господарствах. Водночас, у зернових за дефіциту азоту знижується врожайність і якість зерна. В свою чергу, надмірне забезпечення азотом може призвести до погіршення фітосанітарного стану, зниження морозостійкості, вилягання посівів і до суттєвих фінансових витрат.
 
Азотні добрива в живленні озимої пшениці
Азотні добрива поділяються на дві основні групи: тверді та рідкі. Вони можуть містити різні форми азоту: нітратну, амонійну, амідну. Аміачна селітра — найбільш розповсюджене азотне добриво, містить 34,6 % азоту одночасно в нітратній та амонійній формі. Це добриво швидко поглинається грунтово-поглинальним комплексом. Встановлено, що спочатку рослини поглинають із ґрунту катіони NH4+, а потім аніони 3-, тому селітра при систематичному використанні, особливо на кислих дерново-підзолистих ґрунтах, підкислює середовище. Натомість на багатих основами чорноземах навіть при тривалому застосуванні фізіологічна кислотність не проявляється. Різновидом аміачної селітри є вапняно-аміачна селітра, яка містить у своєму складі СаСО3. Вміст азоту в ній коливається у межах 18-20%. Домішка карбонату кальцію усуває негативні властивості селітри як потенційно фізіологічно кислого добрива і робить її цінною для застосування на кислих ґрунтах.
 
Різновиди твердих азотних добрив
Перспективним для внесення на кислих грунтах є кальцієва селітра, яка містить приблизно 15,5% азоту. Це фізіологічно лужне добриво; воно є досить гігроскопічним, тому легко переходить в гідратну форму. Кальцієва селітра вноситься у передпосівну культивацію або при весняному підживленні озимини.
 
Сульфат амонію містить 20,5-21,0% азоту в амонійній формі. Це добриво дає відмінні результати на зрошенні та при надмірній кількості опадів, оскільки амонійна форма азоту малорухлива і не вимивається з ґрунту. Сульфат амонію — фізіологічно кисле добриво, тому найбільш ефективним воно є на чорноземах, багатих основами, та при вапнуванні.
 
Іншим твердим амонійним добривом є вуглеамонійні солі (ВАС). Вони містять близько 17 % азоту і являють собою суміш різних карбонатів амонію. Добриво має вигляд кристалів білого, сірого або рожевого кольору.
 
Порівняно з традиційними твердими азотними добривами ВАС мають ряд переваг, серед яких можна назвати низьку ресурсо- та енергоємність і екологічну чистоту технології. ВАС позитивно впливають на збереження азоту в посівах озимої пшениці, оскільки здатні сповільнювати або зовсім припиняти процес нітрифікації. ВАС не містять у своєму складі токсичних речовин для рослин чи людей. На повітрі це добриво починає розкладатися вже за температури 15 ºС з виділенням газоподібного аміаку (20%), вуглекислого газу (50%) і води (30%). Ніяких сторонніх домішок, в тому числі важких металів, при розкладі не виділяється.
 
Різновидом вуглеамонійних солей є їхня гранульована форма (ГРАКСО). В дещо меншій кількості використовується хлористий амоній — біла кристалічна речовина, добре розчинна у воді. Хлористий амоній містить у своєму складі 24-25% азоту, не гігроскопічний, при зберіганні не злежується. Хлористий амоній — фізіологічно кисле добриво, тому його також не варто використовувати на кислих ґрунтах. Натомість застосування його на слабо лужних ґрунтах або разом із вапнуванням досить ефективне.
 
У великих кількостях на теперішній час в посівах озимих зернових культур застосовується сечовина (карбамід). Це найбільш концентроване тверде азотне добриво, містить у своєму складі близько 46% азоту в амідній формі. Азот сечовини може надходити в рослини як через корені, так і через листки при позакореневому внесенні. Це добриво позитивний ефект справляє при допосівному внесенні під зернові або при позакореневому підживленні в пізні фази вегетації.
 
Рідкі азотні добрива легше вносити,
але потрібне спецобладнання
Окрім твердих азотних добрив, у посівах озимої пшениці широко застосовують рідкі — безводний аміак, аміачна вода, КАС. Виготовлення рідких добрив менш енергоємне через відсутність таких процесів, як випарювання, гранулювання. Рідкі добрива простіше вносити в ґрунт, оскільки процеси транспортування і перевантаження більш автоматизовані. Проте для застосування цих добрив, особливо безводного аміаку, необхідне спеціальне обладнання.
 
Безводний аміак — найконцентрованіше азотне добриво, яке містить приблизно 82% азоту. Добриво являє собою рідину з температурою кипіння 34 ºС. Внесений у ґрунт безводний аміак адсорбується колоїдними частинками і поглинається наявною грунтовою вологою, утворюючи гідроксид амонію. Ступінь поглинання аміаку ґрунтом залежить від наявності в ньому гумусу, вологи та органічних речовин. Тому на важких, багатих на органіку, зволожених ґрунтах аміак поглинається краще, ніж на легких піщаних.
 
Аміачна вода — високо­ефективне добриво для озимих зернових культур. Представляє собою розчин аміаку у воді жовтуватого кольору, з різким запахом. Масова частка аміаку становить не менше 25%, розчин має лужну реакцію, вміст азоту 20-21%. Аміачну воду при застосуванні в посівах озимої пшениці слід вносити на глибину 10-15 см, а на ґрунтах легкого механічного складу — на всю глибину орного шару. В ґрунті добриво зв’язується добре і при сильних атмосферних опадах не вимивається. Окрім функції живлення, безводний аміак та аміачна вода деякою мірою здатні стерилізувати ґрунт, сприяють зниженню захворюваності на грибні хвороби та зменшують кількість мишовидних гризунів у посівах озимої пшениці.
 
У всіх попередньо описаних добривах азот міститься лише в одній формі, натомість в карбамідно-аміачній суміші (КАС) азот присутній у трьох формах: амонійній, нітратній, амідній. Це суміш водних розчинів аміачної селітри та карбаміду в співвідношенні: 35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення. КАС має ряд переваг перед іншими рідкими та твердими азотними добривами. При взаємодії з мікроорганізмами амідна форма азоту переходить у доступну для рослин амонійну форму. Якщо температура ґрунту досить висока для нітрифікуючих бактерій, в процесі нітрифікації амонійна форма азоту переходить в нітратну. Отже, при внесенні КАС, який має різні форми азоту, ми отримуємо пролонговану дію цього добрива на рослини пшениці.
 
Наявність трьох форм азоту в цьому добриві є страховим фактором у живленні, тому в окремо взятих умовах майбутній урожай визначатимуть різні його форми. КАС застосовують восени:  під основний обробіток ґрунту, в період вегетації озимої пшениці для кореневого і позакореневого живлення. Проте застосування КАС, як і інших рідких азотних добрив, потребує особливих умов транспортування і зберігання, а при внесенні необхідні спеціальні агрегати.
 
Технологія внесення восени
Особливості азотного живлення озимої пшениці полягають у тому, щоб забезпечити рослини в осінній період такою кількістю цього елемента, яка б не призводила до переростання рослин. У весняний період важливо вчасно внести азот для стимуляції якомога швидшого відновлення вегетації рослин пшениці. Відомо, що при нормальних строках посіву в осінній період рослини пшениці до настання холодів починають кущитися. В цей період коренева система ще слабко розвинена і основна маса коренів розташована на глибині 15-20 см. Тому в осінній період бажано вносити невелику кількість азоту (30 кг/га) у вигляді аміачної селітри поверхнево або аміачної води на глибину до 15 см. Такий прийом зменшує ризик переростання посіву восени і вимерзання рослин у зимовий період.
 
Ряд великих виробничих компаній практикують внесення восени великої кількості азоту (100-150 кг/га) у вигляді безводного аміаку на глибину 14-18 см. Така технологія однократного внесення економить великі кошти, оскільки відсутні витрати на весняні підживлення, проте вона досить ризикована при сучасних нестабільних погодних умовах.
 
Весняне підживлення не менш важливе
Весняне підживлення посівів озимої пшениці повинно узгоджуватись з погодними умовами конкретного року. Період звільнення поля від снігу — це виключно важливий час в азотному живленні озимої пшениці. Можливість виходу техніки в поле потрібно поєднувати з наявністю великої кількості вологи в ґрунті, яка підвищує ефективність азотних добрив і стимулює відновлення вегетації. Не слід захоплюватись надто раннім внесенням азоту в так звані лютневі «вікна», тому що при випаданні великих кількостей снігу в лютому-березні можуть бути значні втрати азоту внаслідок вимивання.
 
Проте для озимих культур 3-4 етап вегетації є виключно важливим, оскільки саме в цей період відбувається формування майбутнього врожаю. Внесення азоту в цей період сприяє швидкому відновленню вегетації, крім того, за достатнього вмісту вологи в ґрунті азот набагато доступніший рослинам. Підживлення азотом у цей період спрямоване на посилення кущення рослин. Дефіцит азоту на цьому етапі розвитку вкрай не сприятливий, оскільки кількість продуктивних стебел (наростання вегетативної маси рослин пшениці), що формується на певному етапі розвитку, буде визначати майбутній урожай.
 
В перше підживлення під озиму пшеницю вноситься здебільшого 30% азоту від повної необхідної дози. Добрі результати відмічаються при застосуванні аміачної селітри, КАС або сульфату амонію.
 
Друге весняне підживлення азотом проводиться у кінці фази кущення або на початку фази виходу в трубку. При внесенні азоту в цей період також необхідно враховувати запаси продуктивної вологи в ґрунті. Кількість внесеного азоту в цей період становить 40-50% від повної дози елемента. Азотні добрива використовують у вигляді аміачної селітри, але якщо дозволяє температура, можливе позакореневе внесення карбаміду. При наявності відповідної техніки вносяться КАСи міжрядковим способом для збільшення рівномірності внесення та зменшення пошкодження посіву.
 
В кінці весни, коли проводиться третє підживлення озимої пшениці, вміст вологи в ґрунті часто буває недостатнім, особливо в останні роки. За таких умов розкидання азотних гранульованих добрив мало­ефективне через низький вміст вологи. Оптимальні показники засвоєння азоту в цей період відмічаються при позакореневому внесенні карбаміду. Щоб не призвести до опіків рослин, бакова суміш карбаміду не повинна містити більше 3-4% туків.
 
В цей період у рослин пшениці внаслідок швидкого наростання вегетативної маси додатковий азот знижує стійкість рослин до грибних хвороб, тому бажано разом із позакореневим внесенням карбаміду застосувати фунгіциди та інші засоби захисту рослин. Встановлено, що в період третього підживлення урожайність озимої пшениці майже не підвищується, оскільки кількість продуктивних стебел і кількість колосків у колосі вже сформована. Проте пізнє внесення азоту сприяє підвищенню кількості загального азоту в органах пшениці та білковість зерна. Крім того, подовжується вегетація, внаслідок чого зростає продуктивність посіву.
 
Рослинні рештки, сидерати — теж джерело азоту
Окрім мінеральних добрив, джерелом азоту для озимої пшениці можуть служити рослинні рештки попередника, сидерати та органічні добрива. Із занепадом тваринництва не всі господарства можуть собі дозволити внесення гною, тоді як пожнивні рештки та сидерати можуть застосовувати практично всі. Залежно від попередника на полі залишається різна кількість органіки та азоту. Найбагатша на азот зелена маса бобових рослин (горох, буркун, люпин, серадела). Іноді в якості сидератів застосовують гірчицю і ріпак. При розкладі зеленого добрива ґрунтовий і приґрунтовий шар повітря насичується вуглекислим газом, у ґрунті нагромаджується значна кількість засвоюваних рослинами зольних речовин. Крім того, рослинні рештки в ґрунті сприяють збереженню більшої кількості вологи. Отже, озиму пшеницю добре розміщувати після бобових попередників — гороху, сої.
 
Таким чином, правильно підібрані азотні добрива та їх раціональне внесення у відповідні фази розвитку рослин здатні значно підвищити врожайність культури та якісні показники зерна.

 

 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.