Спочатку має бути експертиза
За оцінками експертів, готовими до комплексного застосування технологій є 17-20% агровиробників. Між тим, багаторічними спостереженнями встановлено істотні відмінності складу мікрофлори зерна, залежно від погодних умов і місця вирощування насіння зернових культур, обов’язковим заходом при підготовці до висіву насіння є фітоекспертиза посівних партій на наявність патогенної мікрофлори, за результатами якої здійснюються диференційовані заходи щодо зниження патогенного навантаження насіннєвого матеріалу.
Враховуючи вищенаведене, необхідно запланувати передпосівне протруювання насіння сумішшю фунгіциду з інсектицидом.
Є три способи протруювання
При цьому треба чітко розуміти, саме який з відомих способів протруювання насіння є обґрунтованим у вашому конкретному випадку:
- сухе (за допомогою апаратів і пристроїв насіння обпилюють препаратами);
- напівсухе (за допомогою протруювача насіння зволожують невеликою кількістю розчину препарату або густою суспензією порошковидного препарату);
- мокре (насіння сильно змочують розчином формаліну чи іншим препаратом, або навіть занурюють у нього на кілька хвилин).
Слід також добре орієнтуватися у реаліях ринкових можливостей та враховувати й те, що для знищення збудників хвороб, котрі містяться всередині зерна, застосовують пестициди або термічне знезараження (прогрівання) насіння. Важливим елементом протруювання зернових є обробка зерна фунгіцидним протруйником. При цьому потрібно розуміти, що цей протруйник повинен бути ефективним від ряду найбільш поширених хвороб, а його застосування має бути економічно обґрунтованим і відтворюваним на необхідному технологічному рівні.
Уникнути багатьох хвороб
Для захисту сходів озимих зернових культур від хвороб і шкідників восени хімічні засоби захисту рослин застосовують двома основними способами — способом передпосівної обробки насіння протруйниками або способом обприскування посівів.
При цьому протруювання насіння має ряд істотних переваг:
- від ураження хворобами і пошкоджень шкідниками захищене не лише висіяне насіння, а й проростки та сходи;
- можливість контролювати розвиток усіх хвороб, в тому числі плямистості листя, а також чисельність усіх видів шкідників, враховуючи і ґрунтових;
- більша частина препаратів потрапляє на рослини, а не на поверхню поля;
- зберігаються ентомофаги;
- відпадає необхідність обприскування посівів для захисту від плямистості листя і шкідників сходів восени, що дає можливість зменшити витрати дизпалива на цей захід на 3,0-5,0 кг/га.
Багато небезпечних хвороб передається через насіння. Збудники хвороб можуть знаходитися або цілком всередині насіння (наприклад, летюча сажка зернових колосових), або на поверхні насіння (спори, плодові тіла) і в зовнішніх частинах (бактеріальні клітини, міцелій). У першому випадку насіння гине або дає ослаблені рослини, у другому — уражуються сходи, а потім і дорослі рослини (гельмінтоспоріози, фузаріози, аскохітози).
Серед насіннєвого матеріалу можуть бути сажкові утворення, котрі руйнуються, і спори заражають насіння; під час проростання насіння міцелій укоріняється в тканини рослини і спричиняє захворювання твердою сажкою (пшениця, жито, ячмінь). Як домішки в насінні можуть бути ріжки багатьох злакових культур, склероції білої гнилі соняшнику, котрі потім проростають у ґрунті і теж заражають рослини. Тому насіння необхідно обов’язково протруювати. Сівба насіння без передпосівної обробки протруйниками заборонена чинним законодавством (СОУ 01,1-37-429:2006. Протруювання насіння. Загальні технічні вимоги).
Польова схожість насіння озимих зернових культур в посушливих
умовах 2011 року, залежно від ефективності системних препаратів
у захисті посівів від шкідників і хвороб (за даними польових дослідів)
Протруювання сучасними препаратами дозволяє знезаражувати насіння від збудників хвороб рослин, які передаються через насіннєвий матеріал; захищати насіння і проростки від збудників хвороб, які знаходяться у ґрунті; зменшувати шкоду, яку спричиняє насінню травмування за рахунок активізації його захисних властивостей і запобігання розвитку патогенів; зменшувати пошкоджуваність сходів кореневими гнилями.
За способом дії протруйники поділяються на контактні і системні. Перші пригнічують розвиток патогенів, які знаходяться на поверхні насіння, другі — знезаражують його від внутрішньої інфекції.
Контактні препарати більш ефективні при завчасному протруюванні (більш ніж за 15 діб до сівби), а системні — при передпосівному (за 1-15 діб).
Контактні протруйники при збільшенні тривалості дії на збудника значно посилюють захисний ефект. Токсичність системних протруйників проявляється тільки при проростанні насіння і одночасному пробудженні та рості збудників. Ці препарати не діють на спори, які знаходяться у стані спокою. Вони поступово розкладаються і до початку проростання насіння значно втрачають свою фунгіцидну токсичність, що суттєво знижує їх біологічну ефективність.
Метод інкрустації
Для поліпшення прилипання протруйників з метою запобігання їх втрат через обсипання та покращення санітарно-гігієнічних умов використовують метод інкрустації.
Для приготування 10 л інкрустуючого розчину в ємкість заливають третину води, нагрітої для ПВС до 80°С, NaКМЦ — до 45°С. Полімер засипають при постійному перемішуванні до одержання однорідної маси, яку доливають до повного об’єму окропом при приготуванні розчину з ПСВ, і холодною водою — з NaКМЦ. Розчин має бути безбарвним, без грудочок і осаду. Регулятори добавляють до бакової сумішки після охолодження рідини до 25°С.
РКД застосовують із розрахунку 3 л на 7 л води, а СМАН-20 — 1,5 л на 8,5 л води на 1 т насіння.
Останніми роками в Україні та за кордоном створено регулятори нового покоління, які за особливостями впливу на рослинні організми, ефективністю, екологічними і технологічними показниками принципово відрізняються від регуляторів минулих років. Застосовуються вони як шляхом обприскування вегетуючих рослин, так і під час передпосівної обробки насіння. З їх допомогою вирішуються питання, які неможливо реалізувати традиційними методами. Вони дають змогу не тільки підвищувати врожай, поліпшувати якість продукції, а й прискорювати строки визрівання, істотно підвищувати стійкість рослин до несприятливих факторів середовища, знижувати обсяги використання пестицидів і добрив, значно покращити екологічний стан ґрунтів і довкілля.
Наукове дослідження
Деякі з цих препаратів (Емістим С, Агростимулін, Фумар, Марс та ін.) вивчалися у дослідженнях ІР ім. В.Я. Юр’єва на зернових, зернобобових, круп’яних культурах і люцерні. Одержані дані свідчать, що у більшості випадків застосування цих препаратів дозволяє підвищити продуктивність сільськогосподарських культур на 5-15%, енергію проростання і схожість одержаного насіння, особливо в несприятливих умовах його дозрівання і збирання.
В польових дослідах Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН високу ефективність у захисті озимих зернових культур від хвороб і шкідників восени одержано при застосуванні фунгіцидних та інсектицидних протруйників на основі імідаклоприда (Табу, Гаучо). Цінним є те, що ці препарати не проявляють фітотоксичної дії на проростки. Наприклад, восени 2011 р. висіяне насіння пролежало у сухому ґрунті більш ніж 2 місяці — з 18 вересня до середини ІІІ декади листопада. В цих екстремальних умовах у контролі зійшло і збереглося 62 % рослин, на ділянках із протруюванням насіння цей показник був у межах 62-74 %.
Більшу норму витрати препаратів застосовують при загрозі масового ураження рослин сажковими хворобами, кореневими гнилями, плямистостями листа або масового розмноження озимої совки, хлібної жужелиці, злакових мух та злакових попелиць.
Вибір препарату для протруювання насіння залежить від строку сівби та попередника
Так, сходи при сівбі в першій половині оптимального строку уражаються кореневими гнилями і пошкоджуються шкідниками на 80-90 % сильніше, ніж при сівбі в середині оптимального строку і на 40-60 % сильніше, ніж при сівбі в кінці оптимального строку або в межах допустимого.
За сівби озимих у першій половині і в середині оптимального строку насіння протруюють баковою сумішкою системних фунгіцидних та інсектицидних препаратів або комбінованими інсекто-фунгіцидними формуляціями. При сівбі в кінці оптимального або в межах допустимого строку насіння протруюють тільки фунгіцидними протруйниками.
Личинки хлібної жужелиці пошкоджують озимі до кінця осінньої вегетації, а в окремі роки — і на весні. Тому посіви озимих по цьому попереднику необхідно обов’язково протруювати баковими сумішками або готовими інсекто-фунгіцидними препаратами.
Обприскування посівів застосовують, якщо розвиток хвороб і чисельність шкідників перевищує ЕПШ. Сходи озимих зернових культур по стерньовому попереднику всіх строків сівби проти личинок хлібної жужелиці обприскують препаратами Бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га; Борей, к.с., 0,12 л/га; Данадим, к.е., 1,5 л/га; Діазинон, к.е., 1,5-1,8 л/га; Нурел Д, к.е., 1,0 л/га. По чистим і занятим парам та іншим попередникам проти гусениць озимої совки посіви передусім обприскують препаратами Борей, Нурел Д або Штефесін, к.е., 0,3 л/га. Ці препарати також ефективні проти інших шкідників сходів. На посівах оптимально ранніх строків сівби в фазі кущіння (ІІ-ІІІ етапи) при розвитку борошнистої роси і бурої листкової іржі більше 1 % або септоріозу більше 5 % посіви обприскують фунгіцидами: Амістар екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, Альто Супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, Бенорад, з.п., 0,5-0,6 кг/га, Колосаль ПРО, к.е., 0,3-0,4 л/га, Імпакт, к.е., 0,5 л/га, Тілт, к.е., 0,5 л/га, Рекс Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, Фалькон, к.е., 0,6 л/га.
На сьогодні ефективне застосування технологій у рослинництві є запорукою досягнення позитивного кінцевого результату. Тому ефективне наукове забезпечення реалізації стратегічних напрямів «Комплексної програми інноваційно-інвестиційного розвитку АПВ Харківської області на період до 2020 року» є дієвим виробничим ресурсом, на який з боку виробництва в останні роки стійко зростає попит.
В 2015 р. в ЦНЗ АПВ Харківської області здійснюються системні заходи та регіональна перепідготовки спеціалістів АПВ за напрямами методологічного забезпечення галузі рослинництва.
