Установите Flash player для полного просмотра сайта!

Новий номер

№17(312) вересень 2015



	 

	Ризики осінньої посівної

	обкладинка

	зміст

	купити електронну версію
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

До питання екологічно безпечної продукції

Анна БЄЛЄХІНА,
Віктор КОСТРОМІТІН, доктор с.-г. наук, професор,
Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України
Практика інтенсивного ведення землеробства спричинила порушення екологічної рівноваги природи: накопичення в ґрунті токсичних речовин, посилення ерозійних процесів, як наслідок, - незадовільна якість і безпека вирощеної продукції. Внаслідок надмірного використання добрив спостерігається явище деградації ґрунтів, зменшення вмісту гумусу, зниження їх родючості.

Так, у сільському господарстві України використовується 50 різновидів мінеральних добрив. Це в середньому 126-133 кг/га. Застосування мінеральних добрив і пестицидів дає можливість значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур, проте має негативні екологічні наслідки. Накопичуючись у рослинах, вони потрапляють в організм людини; забруднюють поверхневі і підземні води; знищують або пригнічують мікрофлору ґрунту.

Вирішити питання охорони агроландшафтів і забезпечити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції можна шляхом розвитку екологічних технологій для виробництва органічної продукції.

Органічна продукція у багатьох країнах є в продажу в магазинах і супермаркетах, де вона лежить на окремих полицях. Таку продукцію американці називають organicfood, а Німеччині - «біопродукти».

Зарубіжний досвід
Питання безпечного і якісного харчування стало актуальним у міжнародній торгівлі останні 10-15 років. Екологічна безпека і якість виробленої аграріями продукції у сучасних умовах є основними факторами внутрішньої і та передусім зовнішньої конкурентоспроможності.

altУ світі 31 млн га земель, що використовується для виробництва органічної продукції. Це приблизно 558 тис. ферм у 108 країнах світу. На першому місці знаходиться Австралія - приблизно 12,1 млн га, а на другому - Китай із 3,5 млн га. У Європейській частині - Швейцарія.

Наразі в світі існує федерація IFOAM (InternationalFederationofOrganicAgricultureMovements) - Міжнародна федерація органічного землеробства, яка здійснює контроль формалізації умов діяльності та періодично переглядає їх на основі консультацій із членами цієї організації. До складу входять 760 представників зі 100 країн світу (2 з України). Потім функціонують міжнаціональні і національні об’єднання.

Державна політика цих країн спрямована на екологізацію сільського господарства: премії за невикористання хімічних засобів, державні субсидії для ведення органічного землеробства, а також на період переходу від традиційних технологій, мито на ввезення хімічних добрив, компенсація вартості сертифікації. Рівень цінових надбавок на таку продукцію становить від 10-25 % в порівнянні зі звичайними продуктами.

У США виробництво органічного продовольства було розпочато ще в 1990 році. Усі продукти маркуються, сертифікуються згідно із законом. Більше 80 % виробляються сімейними фермами, невеликого розміру. Хоча провідну роль в органічному виробництві займає малий бізнес, все більша кількість національних продовольчих компаній пропагує і розвиває цей напрям у своїй діяльності.

А в Євросоюзі цим питанням зацікавились ще в 1989 році як способом зниження негативної дії на навколишнє середовище. Тепер кожне нововедення ЄС в аграрному секторі узгоджується із програмами охорони довкілля з метою зведення до мінімуму шкоди від фермерської діяльності. В Європі прогнозується 30 % земель використовувати під органічне землеробство.

Основна проблема – більшість країн, що розвиваються, не мають ринків сертифікованої продукції. Водночас експортери повинні дотримуватися технології виробництва і сертифікації продукції за нормативами прийнятими у розвинених країнах.

Але виникають і деякі основні проблеми розвитку ринку органічної продукції – це зближення цін конвекційної і органічної продукції, а також налагодження безперебійного збуту.

Стан проблеми в Україні
Аграрний сектор України посідає важливе місце в економіці України, виробляється 18 % ВВП, у ньому зайнято 25 % працюючого населення держави.

Останнім часом органічні продукти поширюються і в українському виробництві. З’являються спеціалізовані магазини продуктів тваринництва, органічної косметики. Здебільшого це фермерства, які розпочали випускати овочеву продукцію, що сертифікована представництвами Швейцарського науково-дослідного інституту органічного землеробства. А також існує в Україні Федерація органічного руху. Верховною Радою прийнято Закон «Про органічне землеробство», але в нас держава, на жаль, не повертає виробникам витрачені кошти на виробництво екологічно чистої продукції, на відміну від закордонних країн.

Повільний розвиток органічного виробництва в нашій країні пов'язаний із високими фінансовими витратами при переході на цю форму господарювання. Лише сертифікація становить 30 тис. грн. ( залежно від виду продукції, площі, обсягу).

Дослідна частина
 
Урожайність сортів проса при використанні елементів енергозбереження
Одним із найважливіших і найскладніших стратегічних завдань аграрної сфери України є виробництво конкурентоспроможної екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Економічна ситуація розвитку вимагає формування екологічно безпечних і економічно ефективних технологій.

altМета досліджень передбачає оптимізацію елементів енергозберігаючої технології вирощування проса по попереднику буряки цукрові, для формування конкурентоспроможної урожайності сучасних сортів за умови взаємодії адаптивних факторів: сівозмінного фону (без внесення добрив), сортового складу, способів сівби для умов східної частини Лісостепу України.

За інтенсивної технології отримання конкурентоспроможної урожайності проса полягає у застосуванні основного внесення добрив (N60P60K60), а також використання інсектицидів і гербіцидів. Відомо, що під просо фосфорно-калійні добрива вносять з осені під основний обробіток ґрунту, або навесні під першу культивацію. Внесення азотних добрив переносять на весну і проводять в один прийом або, виходячи з результатів досліджень на інших культурах, - роздрібне.

Застосування добрив не є завжди ефективним через те, що просо як дрібнонасінна культура має порівняно невеликий вміст вуглеводів у зерні. А високі дози азотних добрив на ранніх етапах органогенезу є шкідливими через можливе зниження польової схожості насіння. Необґрунтовані норми внесення азоту в період стеблування культури призводять до витягування стебел, а в результаті - і можливе вилягання посівів. Недоцільним є і пізнє внесення азотних добрив, тому що вони збільшують тривалість дозрівання зерна у різних частинах волоті, а цим провокують осипання зерна з верхньої частини волоті. Але основний недолік цих заходів - високовитратність, особливо коли це роздрібне внесення, яке вимагає додаткових капіталовкладень на паливо-мастильні матеріали, оплату праці тощо. Тому прибавки врожаю не завжди можуть окупити витрати, понесенні на придбання добрив. А також і надмірна кількість їх веде до забруднення навколишнього середовища (накопичення нітратів, фосфатів тощо).

У попередніх технологіях висвітлюється вплив окремих факторів на формування урожайності. А на реалізацію потенційної урожайності більше впливає взаємодія комплексу факторів, таких як адаптивні (які не потребують додаткових витрат) ? сорт, сівозмінний фон (без внесення добрив), попередник, спосіб сівби, строк сівби норма висіву; інтенсивні ? спосіб обробітку грунту, внесення добрив. Теперішній стан сільського господарства вимагає створення енергозберігаючої технології вирощування круп’яних культур для зменшення енергетичних і матеріальних витрат. А також чистої від залишків пестицидів.

Для накопичення поживних речовин у ґрунті і покращення агрофону, а в кінцевому результаті для підвищення витривалості рослин до дії негативних абіотичних факторів, основну увагу слід приділити сівозміні. На прикладі багаторічної стаціонарної сівозміни (40 років) вченими Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН визначено її провідну роль в підвищенні родючості ґрунту до 75 % і лише 25 % родючості забезпечується за рахунок добрив.

Науково обґрунтована сівозміна є одним з основних факторів боротьби з бур’янами, хворобами, шкідниками, сприяє економії витрат на пестициди і значною мірою забезпечує одержання екологічно чистої продукції рослинництва. За даними кафедр загального землеробства Національного аграрного університету і Уманської державної аграрної академії (С. Рубін, А. Михайловський, В. Гудзь, І. Веселовський, В. Гордієнко та інші) правильна сівозміна дає змогу без додаткових витрат підвищити врожайність культур на 2–20 % і більше.

altЗміни клімату в останні десятиріччя вимагають від нових сортів розширення меж адаптивності до умов вирощування. На території Східного Лісостепу України впродовж вегетаційного періоду часто спостерігається посухи та високі температури. Правильний підбір сортів проса для сучасних технологій вирощування значною мірою може зменшити вплив несприятливих факторів середовища і є гарантією формування високого і стабільного врожаю до 25 %.

А також при виборі сорту потрібно звернути увагу на стійкість до вилягання і до хвороб, таких як меланоз і сажка. У сортів селекції Інституту рослинництва дуже висока стійкість до вилягання і до хвороб у сортів: Харківське 57, Харківське 31 та високий рівень стійкості у сорту Вітрило і Ювілейне.

Проведення захисту посівів проса проводиться лише при необхідності та наближенні до ЕПШ (економічного порогу шкодочинності) є частиною енергозберігаючої технології та дасть змогу зменшити пестицидне навантаження. Доведено, що лише дотримання запровадженої сівозміни дає змогу знизити кількість бур’янів у посівах в 1,5-2 разів, а також веде до зменшення їх кількості шкідників або до повного знищення. При захисті від хвороб перевагу потрібно віддавати біологічним методам при використанні препаратів на основі хітинових похідних, глюканів та меланінів (мікосан). Найбільш небезпечні фенофази розвитку рослин, в які потрібно використати засоби захисту проти шкідників наступні: в період сходів проти озимої совки першого покоління застосовують трихограму, а також проти стеблового метелика в період викидання волоті проса.

Умови і методика проведення досліджень
Досліди проводилися в паро-зернопросапній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН у 2010-2011 роках. У дослідах вивчали особливості формування урожаю зерна сучасних сортів проса по попереднику буряки цукрові,таких як: Константинівське, Ювілейне, Вітрило, а також спосіб сівби (рядковий із міжряддям 15 см і широкорядний з міжряддям 45 см). Норма висіву 3 млн шт./га схожих насінин.

Найбільший вплив на формування рівня урожайності в зоні нестійкого зволоження мають гідротермічні умови, особливо лімітуючий фактор є волога. В цілому погодні умови вегетаційного періоду можна охарактеризувати за комплексним показником гідротермічного коефіцієнту Г.Т. Селянинова.

2010 рік був посушливим із недостатньою кількістю опадів і підвищеними температурою повітря. ГТК був менше середньобагаторічної норми і становив 0,6 при його оптимальному значенні для культури 0,9. У 2011 році спостерігалися сприятливі погодні умови для вирощування проса, ГТК перевищив норму на 0,7 і становив 1,6. Опади випадали не рівномірно, посуха змінювалась зливами і градом.

Дослідження показали, що істотне коливання урожайності проса по роках (0,54 т/га) спостерігалось при рядковому способі сівби (табл. 1). При широкорядному способі сівби урожайність змінювалась впродовж 2010-2011 рр. не суттєво. В середньому за роки вирощування проса способи сівби значно не впливали на формування врожайності зерна проса.

Таблиця 1. Урожайність сортів проса по попереднику буряки цукрові на сівозмінному фоні (без внесення добрив) залежно від способу сівби, т/га, 2010-2011 рр.
alt

Надзвичайно важливе значення у сучасній енергозберігаючій технології набувають конкурентоспроможні за рівнем урожайності та якості зерна сорти, які за інтенсивністю й адаптивністю повинні відповідати конкретним умовам вирощування. Найбільшу врожайність у середньому по роках забезпечив сорт Вітрило на рівні 2,74 т/га при рядковому способі сівби і 2,77 т/га при широкорядному. Найбільш конкурентоспроможна врожайність сформувалася у 2011 році у сорту Вітрило при рядковому способі сівби, яка сягає 3,08 т/га.

Вплив головних факторів «рік (А)», «сорт (В)», «спосіб сівби (С)» на формування урожайності проса по попереднику буряки цукрові на сівозмінному фоні наведений на рис. 1. Аналіз результатів досліджень показує, що на рівень урожайності проса найбільш впливають умови років (частка фактору «А» становила 22 %) та сорт (частка фактору «В» – 15 %). Але вагомий вплив на урожайність сортів мала взаємодія факторів на рівні 7-18 %. Найбільший відсоток впливу був отриманий при взаємодії факторів «рік (А)» і «сорт (В)» - 18 %, а також при комплексній взаємодії усіх досліджуваних факторів АВС – 14 %.

Рис. 1. Вплив факторів та їх комплексна взаємодія на урожайність сортів проса, по попереднику буряки цукрові, 2010-2011 рр.
alt

Розрахунок економічних показників при вирощуванні проса показали високу економічну ефективність від застосування адаптивних факторів: рівень рентабельності становить 183-249 %, умовно чистий прибуток – 2455-3309 грн/га при витратах за рядкового способу сівби 1353 грн/га і широкорядного – 1328 грн/га, за цінами, що склались на біржі у 2011 році.

Вирощування сучасних сортів проса за енергозберігаючою технологією дає змогу отримати конкурентоспроможну врожайність на рівні 2,26-2,77 т/га, при витратах 1328-1353 грн/га, прибутку 2455-3309 грн/га і рентабельності 183-249%.

Таблиця 2. Економічні показники вирощування сортів проса в 2010-2011 рр.
alt

Висновки
При вирощуванні проса в господарствах усіх форм власності в умовах східної частини Лісостепу України за енергозберігаючою технологією, яка включає попередник буряки цукрові, сівозмінний фон (без внесення добрив), рядковий спосіб сівби (найбільша врожайність у досліді (3,08 т/га) в 2011 році), сорт Вітрило, і забезпечує конкурентоспроможний урожай зерна 2,74-2,77 т/га при витратах 1353 грн/га, умовно чистий прибуток становить 3233 грн га при рівні рентабельності 239 %.

Вагомий вплив на урожайність сучасних сортів проса після погодних умов років мала взаємодія факторів «рік (А)» і «сорт (В)» - 18 %, а також взаємодія комплексу всіх досліджуваних факторів сягала 14 %.

Підтримка і впровадження екологічно чистих технологій є вигідними не тільки сільськогосподарським виробникам, а й державі, оскільки їх поширення зніме проблему забруднення пестицидами, екології навколишнього середовища, дасть змогу зменшити ерозію ґрунту, створить умови для покращення життя населення, поліпшить здоров’я, пом’якшить економічну ситуацію в державі за рахунок збільшення обсягів експорту.
   

Опубліковано в журналі

№23(246) грудень 2012

Cхожі статті

Шкідники овочевих культур у закритому ґрунті і заходи боротьби з ними
Аспекти вирощування кукурудзи
Удобрення озимини на пізніх строках сівби
Значення гербології
Знайти альтернативу селітрі
Підвищення продуктивності пшениці озимої та ріпаку
Контроль бур’янів за no-till